ФАКУЛЬТЕТ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ – З БОЛЕМ У ДУШІ

Переглядів 89
Якщо щось не відбувається з тобою,
зовсім не значить, що цього немає взагалі…

1

За останні місяці Україна пережила багато. Революція… антитерористична операція… війна. Ще довго політологи, історики та просто мирні люди будуть сперечатися щодо термінів, якими охарактеризувати ці події. Безсумнівним же залишається одне – вони забрали життя тисяч людей, які не повернути. Їхню пам’ять вшанували хвилиною мовчання…

1.2Студентам 24 та 25 груп факультету іноземної філології пощастило зустрітися з тими, хто вижив. Двоє надзвичайних людей, яким вдалося серед окопів і обстрілів зберегти почуття гумору. Добрі, відважні, освічені – такими є сучасні герої. Їхні долі могли ніколи і не перетнутись, але життя розпорядилось інакше.

3

Один з них, Юрій Анатолійович Степанюк, був звичайним приватним підприємцем в нашому місті. Та одного дня, 23 липня, поїхавши, як зазвичай, з друзями на рибалку, прийняв важливе для себе рішення – їхати на війну, поставивши дружину перед фактом лише за 3 години до від’їзду.

Євген Юрійович Короткий народився у Новокузнецьку (Росія), та, проживши там кілька тижнів, переїхав з сім’єю до України. Працював викладачем історії Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Та спокійно спостерігати за страшними подіями не зміг, і з 10 квітня відстоював честь держави у гарячих точках – Слов’янську, Світлогорську, Вуглегорську, Дебальцевому… Там наші герої і зустрілись.

4

Гості розповіли про події в зоні АТО, проблеми, які виникали, брак керівництва, зброї, подякували жителям міста за регулярні постачання речей та продуктів, а, головне, – закликали не бути байдужими, брати участь у політичному житті країни, вчитися, працювати, бути чесними перед собою, бо лише зброєю цю війну не здолати. Адже, як зазначалося на відео, яке учасники оглянули на початку заходу, «якщо щось не відбувається з тобою, зовсім не значить, що цього немає взагалі». Не слід стояти осторонь і чекати, поки біда прийде до нас. Потрібно діяти зараз, поки не пізно.

2

На завершення зустрічі усі учасники отримали стікери з написом «За мирну Україну», гості – обереги на удачу. Крім того, побажали одне одному мирного неба над головою.

5

Незважаючи на весь жах теперішньої ситуації, в душі кожного оселилася надія, адже з такими героями Україна має майбутнє!

6

" data-title="З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ – З БОЛЕМ У ДУШІ">

Якщо щось не відбувається з тобою,
зовсім не значить, що цього немає взагалі…

1

За останні місяці Україна пережила багато. Революція… антитерористична операція… війна. Ще довго політологи, історики та просто мирні люди будуть сперечатися щодо термінів, якими охарактеризувати ці події. Безсумнівним же залишається одне – вони забрали життя тисяч людей, які не повернути. Їхню пам’ять вшанували хвилиною мовчання…

1.2Студентам 24 та 25 груп факультету іноземної філології пощастило зустрітися з тими, хто вижив. Двоє надзвичайних людей, яким вдалося серед окопів і обстрілів зберегти почуття гумору. Добрі, відважні, освічені – такими є сучасні герої. Їхні долі могли ніколи і не перетнутись, але життя розпорядилось інакше.

3

Один з них, Юрій Анатолійович Степанюк, був звичайним приватним підприємцем в нашому місті. Та одного дня, 23 липня, поїхавши, як зазвичай, з друзями на рибалку, прийняв важливе для себе рішення – їхати на війну, поставивши дружину перед фактом лише за 3 години до від’їзду.

Євген Юрійович Короткий народився у Новокузнецьку (Росія), та, проживши там кілька тижнів, переїхав з сім’єю до України. Працював викладачем історії Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Та спокійно спостерігати за страшними подіями не зміг, і з 10 квітня відстоював честь держави у гарячих точках – Слов’янську, Світлогорську, Вуглегорську, Дебальцевому… Там наші герої і зустрілись.

4

Гості розповіли про події в зоні АТО, проблеми, які виникали, брак керівництва, зброї, подякували жителям міста за регулярні постачання речей та продуктів, а, головне, – закликали не бути байдужими, брати участь у політичному житті країни, вчитися, працювати, бути чесними перед собою, бо лише зброєю цю війну не здолати. Адже, як зазначалося на відео, яке учасники оглянули на початку заходу, «якщо щось не відбувається з тобою, зовсім не значить, що цього немає взагалі». Не слід стояти осторонь і чекати, поки біда прийде до нас. Потрібно діяти зараз, поки не пізно.

2

На завершення зустрічі усі учасники отримали стікери з написом «За мирну Україну», гості – обереги на удачу. Крім того, побажали одне одному мирного неба над головою.

5

Незважаючи на весь жах теперішньої ситуації, в душі кожного оселилася надія, адже з такими героями Україна має майбутнє!

6